Банк — фінансово-кредитна установа, яка займається залученням і розміщенням грошових коштів (посередник на грошовому ринку).
- інвестиційний банк — займається посередництвом на первинному ринку цінних паперів.
- іпотечний банк — надає кредити під заставу нерухомості.
- комерційний банк — мобілізує вільні грошові кошти усіх суб'єктів господарювання та використовує їх як кредитний ресурс.
- ощадний банк — приймає депозити від населення і надає, зазвичай, довгострокові кредити під заставу нерухомості.
- центральний банк — у більшості країн державний банк, який наділений монопольним правом емісії грошей та здійснює грошово-кредитну (монетарну) політику.
Банківський баланс — співвідношення активів і пасивів банку.
- банківські активи — грошові кошти, розміщені в позиках та придбаних цінних паперах.
- банківські пасиви — власний капітал банку та залучені кошти.
Банківський мультиплікатор — коефіцієнт, що показує у скільки разів банківська система збільшує (чи зменшує) пропозицію депозитних, або кредитних, грошей на кожну додаткову одиницю надлишкових резервів; величина, обернена до норми обов'язкового резерву.
Банківські операції — операції щодо формування й розміщення фінансових ресурсів.
- активні операції банку — операції по доходному розміщенню депозитів і власного капіталу.
- пасивні операції банку — операції по залученню коштів шляхом: 1) прийому вкладів юридичних і фізичних осіб; 2) випуску власних цінних паперів; 3) отримання позик від інших фінансово-кредитних інституцій.
Банківський прибуток — різниця між процентами, отриманими від кредитування, та процентами, виплаченими вкладникам, а також доходи на власний капітал, інвестований у цінні папери та інші капітальні цінності.
- чистий прибуток банку — різниця між валовим прибутком та витратами на ведення банківських операцій.
Банківські рахунки — вклади, розміщені в банку на певних умовах; банківська позика.
- ощадні рахунки — формуються за рахунок надходжень коштів від організацій у вигляді персональних заробітних плат, стипендій, пенсій та інших соціальних виплат.
- поточні рахунки, або вклади до запитання — кошти можуть використовуватися власниками рахунків у будь-який час.
- строкові рахунки — вклади на визначений у договорі термін.
Банківські резерви — активи (майно) комерційного банку.
- надлишкові резерви — залишок активів (без резервних вимог), якими банк може розпорядитися як кредитним ресурсом.
- часткові резерви — активи банку, які можуть бути використані для негайного покриття вимог його вкладників (повернення вкладів до
запитання, у разі дострокового зняття вкладів).
Банкнота — вексель банку, який у давнину обмінювався на комерційні векселі і повертався назад за вимогою пред'явника видати
взамін металеві (золоті) гроші. В сучасних умовах банкноти втратили зв'язок із золотом і стали самостійними грошима.
Банкрутство — неспроможність господарюючого суб'єкта розрахуватися по борговим зобов'язанням, визнана судом.
Бартер — безпосередній (без посередництва грошей) товарообмін.
Безробіття — незайнятість частини економічно активного населення.
Безробітний — особа, яка не має роботи, але здатна працювати і активно шукає роботу. Існує у різних видах (формах).
- фрикційне (добровільне) безробіття — тимчасове безробіття, що виникає унаслідок мобільності людей: постійного переміщення їх з однієї роботи на іншу, з однієї місцевості в іншу.
- структурне безробіття — вимушене безробіття, що виникає унаслідок невідповідності між структурою пропозиції праці та структурою попиту на неї; пов'язане з технологічними змінами у виробництві та з падінням чи зникненням попиту на якийсь товар чи вид послуг.
- інституційне безробіття — вимушене безробіття, що виникає внаслідок дій тих чи інших суспільних інститутів, якими порушується рівновага на ринках праці.
- сезонне безробіття — вимушене безробіття, зумовлене сезонним характером виробництва у деяких галузях.
- циклічне безробіття — вимушене безробіття, що пов'язане з циклічністю економічної діяльності; виникає у період економічного спаду (депресії).
- приховане безробіття — безробіття, що включає тих людей, які: 1) формально перебувають на роботі і отримують платню, але насправді займають зайві робочі місця; 2) формально перебувають на роботі, але фактично не працюють і не отримують платні (у безоплатній відпустці); 3) перебувають на роботі, але вимушені працювати лише на малу частину робочого дня чи тижня.
"Бики" — посередники на фондовій біржі, які грають на підвищення курсу цінних паперів — укладають строкові (ф'ючерсні) угоди на придбання цінних паперів за фіксованою ціною, сподіваючись, що їх ринкова ціна на момент поставки за угодою зросте.
Бідність — становище, коли для окремих людей і родин видається значною проблемою задоволення елементарних потреб.
Бізнес — діяльність, що приносить дохід, або є джерелом збагачення.
Бізнес-план — комплексний план розвитку фірми, обґрунтування доцільності залучення позичкового капіталу.
Біметалізм — найдавніший тип грошової системи, за якої роль грошей виконували одночасно два метали — срібло та золото. У другій пол. XIX ст. поступився системі монометалізму (золотого стандарту).
Біржа — організований ринок, на якому здійснюються операції по купівлі-продажу 1) масових товарів (товарна біржа); 2) цінних паперів (фондова біржа); 3) валют (валютна біржа); 4) праці (біржа праці).
Біржова угода — домовленість про взаємну передачу прав і зобов'язань стосовно біржового товару, яка супроводжується передачею певного фінансового інструмента (банківських документів чи грошей) від однієї особи до іншої.
Благо — матеріальні й нематеріальні цінності, що приносять людям користь, задоволення, радість.
- благо неекономічне — благо, отримуване людиною безпосередньо від природи (повітря, сонячне світло і тепло, запахи рослин, шелест листя, спів птахів тощо).
- благо економічне — благо, створене людиною (матеріальні й нематеріальні життєві блага, інвестиційні і споживчі товари).
Бонус — додаткова винагорода, що виплачується менеджерам компанії за підсумками її діяльності.
Бреттон-Вудська система — система фіксованих золотих паритетів і валютних курсів дер-жав-учасниць Міжнародного валютного фонду. Існувала протягом 1946-1974 рр.
Брокер — посередник, який за винагороду (відсоток від вартості операції) здійснює купівлю-продаж цінних паперів, товарів та інших об'єктів власності.
Бюджет держави — грошові доходи та видатки держави, її кошторис.
Бюджет сім'ї — баланс сімейних доходів і витрат за певний період.
Бюджетний дефіцит — недостатність коштів у державі для фінансування її планових потреб. Бюджетний профіцит — надлишок коштів у держави над її плановими видатками. Бюджетно-податкова (фіскальна) політика — вид економічної політики держави, спрямованої на формування її бюджету та розподіл його коштів.