Капітал — економічний ресурс (фактор виробництва) у вигляді матеріальних і нематеріальних цінностей, що використовуються з метою отримання прибутку.
- акціонерний капітал — сукупна вартість акцій компанії, або вартість її статутного фонду (капіталу).
- власний капітал підприємства — капітал, що належить підприємству.
- грошовий (фінансовий) капітал — гроші в касі і на рахунках фірми, а також вартість придбаних нею цінних паперів інших емітентів.
- залучений капітал підприємства — позичковий капітал у користуванні підприємства.
- оборотний капітал (короткострокові, оборотні активи) — капітал, вкладений у предмети праці (запаси сировини, матеріалів, палива) та у вигляді виготовленої продукції і грошового капіталу.
- основний капітал (довгострокові, необоротні активи) — капітал, вкладений у засоби праці й інші довгострокові активи підприємства.
- реальний (фізичний) капітал — капітальні блага, що приносять дохід.
- статутний капітал — капітал фірми, який формується у момент її організації та реєстрації (перереєстрації), мінімальний розмір якого визначається законодавством та її засновниками (власниками).
- фіктивний капітал — у марксистській термінології цінні папери як символи, що приносять дохід.
Капіталізація — 1) капіталізація прибутку — спрямування частини чистого прибутку на розширення виробництва, або реінвестування; 2) ринкова капіталізація — ринкова вартість акцій компанії.
Капіталізм — у марксистській термінології суспільно-економічний устрій (формація), основою якого є приватна власність на засоби виробництва та система найманої праці.
Капіталовіддача — показник ефективності (продуктивності), що показує вихід продукції в розрахунку на одиницю використаного основного капіталу.
Капіталомісткість продукції — показник ефективності, що показує кількість використаного основного капіталу в розрахунку на одиницю продукції. Величина, обернена до капіталовіддачі.
Картель — одна із форм монополії, за якої підприємці змовляються щодо своїх дії на ринку, передусім, стосовно обсягів виробництва, ринків збуту та цін.
Квотування — офіційне (обов'язкове) встановлення кількісних обмежень на виробництво чи продаж, експорт чи імпорт певних товарів і послуг.
Кейнсіанство — теоретичний напрям, який вивчає фактори ринкової нестабільності і обґрунтовує необхідність активного втручання держави в економіку задля стимулювання сукупного попиту, зокрема приватних інвестицій, через механізми фіскальної і монетарної політики. Заснував макроекономічний аналіз англійський економіст Дж.М. Кейнс у 30-ті рр. XX ст.
Кількісна теорія грошей — теорія, яка стверджує, що кількість грошей в економіці визначає рівень цін на товари й послуги. а темпи росту грошової маси визначають темп інфляції.
Класична школа економічної науки (класична політична економія) — теоретичні погляди, згідно з якими головним джерелом суспільного багатства (крім природи) є людська праця, умовами зростання продуктивності виробництва є економічна свобода і поділ праці (спеціалізація), а його рушійними силами — приватновласницький інтерес (прагнення до збагачення) та конкуренція ("невидима рука"), яка змушує підприємців водночас підвищувати добробут усієї нації. Класики вважали, що ринкова економіка — саморегулювана система, а відтак, немає потреби у державному втручанні в економіку. Ця школа панувала з кінця XVIII до середини XIX ст. Найяскравішими її представниками були: А. Сміт, Д. Рікардо, Дж.С. Мілль, Ж.-Б. Сей і Т. Мальтус.
Кліринг — система безготівкових розрахунків шляхом заліку взаємних платежів і заборгованостей.
Командна (централізована, тоталітарна, економіка) — економічна система, у якій держава є власником більшості економічних ресурсів і організовує виробництво за єдиним планом.
Комерційна діяльність (комерція) — торговельний бізнес; укладання торговельних угод. Конвертованість валюти — здатність одних валют вільно обмінюватися на інші валюти. Конгломерат — злиття різних, технологічно не пов'язаних між собою виробництв (підприємств).
Конкурентна політика держави — діяльність держави, спрямована на створення і розвиток конкурентного середовища, захист економічної конкуренції від монополізму.
Конкуренція (економічна) — суперництво між економічними суб'єктами за найвигідніші умови підприємницької діяльності, або за розподіл обмежених ресурсів на свою користь.
- внутрігалузева конкуренція — суперництво між фірмами однієї галузі, яке призводить до зниження продажних цін, що змушує виробників дбати про скорочення витрат виробництва й збуту.
- міжгалузева конкуренція — суперництво між фірмами різних галузей, яке призводить до переливання капіталу з менш прибуткових видів діяльності до більш прибуткових, до диверсифікації виробництва.
- досконала (чиста) конкуренція — рідкісний тепер тип ринку, коли суперничає багато економічних суб'єктів і ринкова влада розсіяна між ними так, що жоден із них не в змозі впливати на продажну ціну.
- недосконала конкуренція — основна модель сучасного ринку, в якій поєднуються монополістична конкуренція, олігополія та абсолютна монополія, за якої існують можливості концентрації ринкової влади, а отже, впливати на ринкове ціноутворення та ускладнювати доступ на ринок новим фірмам.
- монополістична конкуренція — тип ринкової конкуренції, за якого відносно багато фірм продають схожі товари, але диференційовані (з певними відмінностями), а тому можуть частково контролювати свої ціни, вхід на ринок нових фірм також можливий.
- олігополістична конкуренція (олігополія) — тип ринкової конкуренції, за якого декілька зазвичай великих фірм продають ідентичні або схожі товари, є спільна заінтересованість у синхронному підвищенні й утримуванні цін, поява нових конкурентів ускладнена необхідністю крупних інвестицій і складністю технології виробництва.
- абсолютна (чиста) монополія — тип ринку, коли є лише один продавець товару, у якого немає близьких замінників, і монополіст фактично контролює (диктує) ціну свого товару.
- нецінова конкуренція — завоювання конкурентних переваг шляхом підвищення якості товарів і послуг, використання реклами, надання сервісних послуг покупцям, подовження гарантійних строків служби виробів, надання споживчих кредитів тощо.
- цінова конкуренція — завоювання покупців товарів і послуг шляхом надання цінових знижок, зниження витрат виробництва й збуту.
- нечесна (несумлінна) конкуренція — застосування методів дезінформації (обману) споживачів, дискредитації конкурентів, використання без дозволу чужих товарних знаків, змова з постачальниками ресурсів на шкоду інтересам конкурентів, переманювання провідних спеціалістів, промисловий шпіонаж, демпінг тощо.
Консалтинг — здійснюване на комерційних засадах управлінське консультування. Консолідований державний бюджет — бюджет центрального уряду та бюджети місцевих органів влади.
Консорціум — тимчасова добровільна угода кількох фірм, банків, а можливо, і органів державної влади, щодо спільної реалізації певного проекту, який потребує значних інвестицій.
Контрольний пакет акцій — кількість акцій, достатня для реального контролю за діяльністю акціонерного товариства.
Концентрація виробництва (капіталу) — процес поступового нарощування виробництва, виростання великих підприємств за рахунок власних і позичкових фінансових ресурсів.
Концерн — найбільш поширена форма корпорації у промисловості, для якої характерним є багатогалузевий характер діяльності, поєднання жорсткого централізованого управління щодо
капіталовкладень з широкою господарською самостійністю підприємств.
Концесія — надання в експлуатацію іноземному інвестору на певний період об'єктів державної власності.
Кооперація праці — форма організації праці всередині підприємства, яка ґрунтується на спеціалізації працівників.
Кооперація виробнича — тривалі і стійкі виробничі зв'язки між підприємствами (фірмами), зайнятими спільним виготовленням певної продукції на основі спеціалізації їхнього виробництва.
Корисність — ступінь задоволення, щастя споживача, отримуваного від споживання якогось блага.
- загальна корисність — сукупна величина корисного ефекту, отримуваного від споживання даної кількості товару чи послуги.
- гранична корисність — додаткова корисність, отримувана споживачем від кожної додаткової одиниці товару чи послуги.
Корпорація — організаційна форма бізнесу, що має статус юридичної особи, у якій статутний капітал поділений на рівні частини (частки, паї, акції), а відповідальність кожного з
власників за борги компанії обмежений його внеском у підприємство. Функції управління підприємством зазвичай передаються найманим професіоналам — менеджерам.
Котирування (біржове) — курс цінних паперів (акцій, облігацій), що встановлюється торгами на фондовій біржі.
Кредит — угода, за якою кредитор позичає позичальнику (боржнику) капітал у грошовій чи іншій формах на певний строк і за певну плату (процент).
- банківський кредит — грошова позика, яку надають банки.
- комерційний кредит — товарний кредит, що надається однією фірмою іншій; відстрочка оплати товару, яка засвідчується борговою розпискою покупця — товарним векселем.
- державний кредит — позика грошей урядом у населення та фірм, здійснювана зазвичай шляхом продажу облігацій; кредитування урядом різних сфер економіки.
- іпотечний кредит — вид банківського кредиту, що надається під заставу нерухомого майна.
- лізинговий кредит — кредит, пов'язаний із наданням в оренду рухомого й нерухомого майна з можливістю його наступного викупу.
- ломбардний кредит — кредит, отримуваний комерційними банками від Центрального банку під заставу державних цінних паперів.
- міжнародний кредит — кредит, що надається у грошовій (валютній) і товарній формах приватними фірмами, банками, урядами інших країн, а також міжнародними фінансовими організаціями.
- споживчий кредит — позика населенню для придбання дорогих товарів.
Кредитна картка — іменний грошовий документ, що підтверджує наявність коштів на рахунку її власника; інструмент безготівкового розрахунку при купівлі товарів.
Крива виробничих можливостей — графік, з якого видно, ефективним чи неефективним є господарство. Господарство є ефективним, якщо воно функціонує на межі своїх виробничих можливостей, тобто коли неможливо збільшити виробництво одного блага, не зменшуючи при цьому виробництва іншого блага.
Крива Лафера — графік, що ілюструє нелінійну залежність між рівнем оподаткування та збором податків до державної скарбниці.
Крива Лоренца — графічне зображення ступеня нерівності розподілу доходів серед населення.
Крива Філіпса — графік, що демонструє обернену залежність між рівнем інфляції та рівнем безробіття у короткочасному періоді.
Кругообіг капіталу — абстрактна схема кругового руху виробничого капіталу, у якому він послідовно набуває і змінює свої функціональні форми: грошову, виробничу і товарну.
Купівельна спроможність — середній (типовий) набір товарів і послуг, які можна придбати на певну суму грошей.
Курс акції — ринкова ціна акції, яка визначається співвідношенням попиту і пропозиції на ринку цінних паперів. На курс акцій впливають прибутковість корпорації, дивідендна та інвестиційна політика її керівництва, рівень позичкового процента, загальний стан економіки і політики країни, інформаційний фактор.