Імміграція — в'їзд в країну громадян іншої країни на підставі міжнародних угод та контрактів.

 

Імпортна квота — кількісне обмеження на ввіз з-за кордону товарів, що продаються на внутрішньому ринку.

 

Інверсійна економіка — економіка постсоціалістичних країн, які здійснюють перехід до сучасної ринкової економіки; повернення суспільства від стану примусового політико-економічного експерименту до природного цивілізаційного розвитку.

 

Інвестиції — довгострокові вкладення капіталу у вигляді витрат на придбання будівель, споруд, приміщень, устаткування, машин, нерухомості, а також витрат на придбання населенням нового житла.

- іноземні інвестиції — притік іноземного капіталу в країну у вигляді збільшення іноземних вкладів на банківських рахунках, надані іноземних кредитів вітчизняним фірмам, придбанні іноземцями цінних паперів і фізичного майна в країні, вкладень іноземного капіталу у будівництво і реконструкцію підприємств.

- портфельні інвестиції — придбання цінних паперів, яке не передбачає здійснення контролю над корпоративним бізнесом, а обмежується лише отриманням дивідендних доходів.

- прямі інвестиції — капіталовкладення з правом повного контролю над корпоративним бізнесом.

 

Інвестиційні компанії — компанії, що організовують на замовлення емітентів випуск і продаж цінних паперів.

 

Інвестиційні фонди — компанії, що допомагають інвесторам (особливо дрібним) вигідно розмістити їхні вільні кошти. Механізм їхньої дії: випускаючи і реалізуючи на широкий загал власні акції, фонд далі вкладає виручені кошти в цінні папери інших компаній і з одержаних доходів виплачує дивіденди своїм акціонерам.

- закриті інвестиційні фонди — обмежують свої активи і не беруть на себе зобов'язання по викупу своїх акцій.

- відкриті інвестиційні фонди — не обмежують свої активи і зобов'язуються викуповувати свої акції будь-коли і за ринковою ціною.

 

Індекс — узагальнений показник змін по відношенню до базової величини.

 

Індекс біржовий — це показник, що відображає зміни курсів акцій провідних компаній, рівень ділової активності в країні (і світі).

 

Індекс вартості життя (споживчих цін) — відносний показник зміни загальної вартості товарів і послуг, які купує типовий (середній) споживач (вартості його "споживчого кошика").

 

Індекс Герфіндаля-Гіршмана — індикатор, що визначає рівень економічної концентрації (бізнесу) на певному ринку; розраховується як сума зведених у квадрат часток ринку кожної фірми галузі.

 

Індекс (коефіцієнт) Джині — статистичний показник, що характеризує ступінь розшарування суспільства за доходами; розраховується як відношення площі сегмента, окресленої кривою Лоренца та бісектрисою ("зони нерівності"), до усієї площі трикутника ("зони рівності").

 

Індекс Доу-Джонса — середній індекс курсів акцій провідних компаній США, що котируються на Нью-Йоркській фондовій біржі.

 

Індекс людського розвитку — інтегрована оцінка рівня цивілізованості країни, яка враховує такі параметри: 1) середню тривалість життя населення; 2) середній рівень освіти; 3) обсяг ВВП на душу населення.

 

Індекс цін для виробників — відносний показник зміни вартості набору товарів і послуг, які купують фірми.

 

Індекс якості життя — комбінований показник добробуту населення, що враховує цілий ряд параметрів: рівень освіти, медичного обслуговування, тривалість життя, ступінь зайнятості населення, його платоспроможність, доступ до культурних цінностей, участь у політичному житті тощо.

 

Індексація доходів — форма соціального захисту, яка передбачає компенсацію певною мірою втрати доходів населення унаслідок зростання вартості життя.

 

Індикативне планування — спосіб державного регулювання економіки шляхом встановлення кількісних орієнтирів виробництва та інвестицій, які мають лише рекомендаційний характер для підприємницького сектору і доповнюються відповідними стимулами для участі у їх реалізації. Застосовується для структурної перебудови економіки.

 

Інновація, нововведення — запровадження у виробництво принципово нового продукту (послуги), нових матеріалів, нових технологій, нових форм організації економічної діяльності тощо.

 

Інститут соціального партнерства (трипартизм) — система узгодження загальнодержавних і групових інтересів у соціально-економічній сфері (головним чином, щодо умов і оплати праці) шляхом переговорів, консультацій та досягнення домовленостей за участю представників держави, професійних спілок найманих працівників та спілки підприємців.

 

Інституціоналізм — новітній напрям в економічній науці, який вивчає вплив на поведінку економічних суб'єктів позаекономічних факторів (політичних, соціально-психологічних, релігійних, культурних, сімейних та ін.). Інституціоналісти ввели в науковий лексикон термін "інституція" ("інститут"), під яким розуміються формальні й неформальні обмеження людської поведінки (закони, норми, звичаї, традиції тощо), а також механізми, що забезпечують їх дотримання (у вигляді держави, корпорації, профспілок, ринку, сім'ї тощо).

 

Інтернаціоналізація економіки — процес розширення економічної діяльності за межі національних кордонів, або формування стійких і різнобічних економічних зв'язків між країнами.

 

Інфляційні очікування — психологічний стан у період значної інфляції, який змушує людей приймати поспішні економічні рішення щодо використання грошових доходів, що призводить до ще більшого росту цін.

 

Інфляційні спіралі — інфляційні процеси, що наростають після первісного збурення цін, набувають характеру ланцюгової реакції.

 

Інфляція — стійке зростання загального, або середнього, рівня цін на товари й послуги, спричинене порушенням закону грошового

обігу. Типи інфляції за формами прояву:

- відкрита (явна) інфляція — властива суспільствам з ринковою економікою, а значить і вільним ціноутворенням;

- прихована (подавлена) інфляція — властива суспільствам з повністю одержавленою (неринковою) економікою.

​

Інфляція попиту — інфляція, зумовлена надмірним сукупним попитом.

 

Інфляція пропозиції (витрат) — інфляція, зумовлена зростанням витрат виробництва.

 

Інформація — за сучасних умов найважливіший фактор виробництва; система збирання, обробки та систематизації різноманітних знань з метою їх використання у різних сферах життя.

 

Інформаційна асиметрія на ринку — ситуація, коли продавець більше обізнаний про властивості свого товару, аніж покупець, маючи завдяки цьому певну вигоду.

 

Інфраструктура — сукупність галузей і сфер, які створюють умови для функціонування виробництва.

- виробнича інфраструктура — допоміжні галузі, що обслуговують основне виробництво (матеріально-технічне постачання, склади, транспорт, зв'язок тощо).

- соціальна інфраструктура — галузі, що створюють побутові та соціально-культурні умови життя людей (житлово-комунальне господарство, освіта, охорона здоров'я, культура тощо).

- ринкова інфраструктура — сукупність законодавчих норм, формальних і неформальних правил, установ та інститутів, що забезпечують функціонування ринкової системи.

 

Іпотека — застава нерухомого майна для одержання кредиту.

 

Історична школа в економічній науці — напрям економічної думки, що сформувався в середині XIX ст. в Німеччині. За основу взято історичний метод досліджень, спрямований на вивчення особливостей розвитку саме національної економіки. Обґрунтовує вирішальну роль держави в досягненні економічного і соціального прогресу країни.

​