Економіка — сфера життєдіяльності людини і суспільства, пов'язана з виробництвом, розподілом, обміном і споживанням життєвих благ.
Економіка — економічна наука, що вивчає принципи розподілу обмежених виробничих ресурсів з метою забезпечення максимального добробуту людини і суспільства в цілому.
Економічна безпека — спроможність країни власними силами і ресурсами нейтралізувати деструктивні чинники, що несуть загрозу національним економічним інтересам і державі.
Економічна динаміка — розвиток економіки у часовому вимірі, протягом якого економічні явища і процеси зазнають кількісних та якісних змін.
Економічна ефективність — досягнення виробництвом найбільших результатів при найменших витратах живої та уречевленої праці, або зниження сукупних ресурсних витрат на одиницю продукції.
Економічна інтеграція — об'єднання у єдину систему різних господарських ланок (фірм, галузей, економік ряду країн).
- вертикальна інтеграція — об'єднання фірм різних галузей, пов'язаних між собою єдиним технологічним ланцюжком (від видобутку сировини до виготовлення готової продукції).
- горизонтальна інтеграція — об'єднання фірм, що виготовляють однотипну продукцію (наприклад, молокозаводів, аптек).
- конгломератна інтеграція — об'єднання фірм різних галузей, технологічно не пов'язаних між собою.
- міжнародна економічна інтеграція — процес взаємопроникнення та переплетення виробничої діяльності різних країн, який зумовлює необхідність проведення узгодженої економічної політики урядів.
Економічна категорія — науковий термін, який відображає реальні явища і процеси економічного та соціального життя.
Економічна кон'юнктура — загальний чи локальний стан національного ринку на певний момент, що характеризує ступінь відповідності сукупної пропозиції сукупному попиту за обсягом і структурою; напрямок і ступінь зміни показників економічної динаміки.
Економічна людина — головний творчий суб'єкт (агент) економіки, який має свободу вибору та приймає раціональні рішення з урахуванням наявних умов, можливостей та інформації, керуючись власними інтересами та цілями.
Економічна модель — умовний (спрощений, абстрактний) образ економіки, який формалізовано відображається з допомогою схем, графіків, формул, рівнянь тощо.
Економічна політика держави — система цілей, завдань і інструментів держави щодо впливу на економічне життя суспільства.
Економічна система суспільства — певним чином (способом) упорядкована і життєздатна система економічних зв'язків і відносин між усіма виробниками і споживачами життєвих благ.
Економічна рецесія — фаза циклу, ознаками якої є помірний спад виробництва, уповільнення темпів росту економіки.
Економічна стагнація — стан економіки, за якого застій або спад стають довготривалими, затягуючись більше одного року.
Економічна теорія — суспільна наука, що вивчає закони розвитку економічних систем, принципи прийняття економічних рішень за умов обмеженості ресурсів та конкуренції за їх ефективне використання.
Економічне зростання — стан економіки, для якого характерним є стійке збільшення обсягів національного виробництва, зайнятості та підвищення на цій основі загального добробуту. В залежності від того, за рахунок яких факторів досягається ріст економіки, розрізняють два його типи.
- екстенсивне економічне зростання — збільшення обсягів національного виробництва (ВВП) за рахунок втягнення у виробництво додаткових матеріальних та людських ресурсів, а не за рахунок підвищення ефективності використовуваних ресурсів.
- інтенсивне економічне зростання — збільшення обсягів національного виробництва (ВВП) за рахунок підвищення продуктивності праці на основі досягнень науково-технічного прогресу та поліпшення організації виробництва.
Економічне мислення — спроможність людини приймати раціональні рішення, враховувати альтернативну вартість (вартість жертви), зважувати результати і затрати.
Економічний дирижизм — активна участь держави у регулюванні явищ і процесів соціально-економічного життя суспільства в залежності від економічної кон'юнктури (фази ділової активності).
Економічний лібералізм — розвиток національної економіки переважно в режимі ринкової саморегуляції, значне обмеження економічної ролі держави.
Економічні відносини — відносини між людьми з приводу виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ.
Економічний закон — найбільш суттєвий, стійкий, постійно повторюваний причинно-наслідковий зв'язок між явищами і процесами економічного життя суспільства.
Економічні блага — блага, кількість яких недостатня (обмежена) для задоволення усіх потреб у даний момент.
Економічні інтереси — усвідомлене прагнення людей до отримання економічних благ, яке спонукає їх до певних дій.
Економічні ресурси — природні, матеріальні (рукотворні), трудові та фінансові ресурси, необхідні для виробництва життєвих благ.
Економічні стимули — фактори, що мотивують і впливають на поведінку економічних суб'єктів.
Економічний вибір — вибір з усіх потреб тих, що вимагають першочергового задоволення, і відмови на певний час від інших.
Економічний союз — найвища форма міжнародної економічної інтеграції, для якої характерними є вільне переміщення товарів, капіталу і праці, а також гармонізація та уніфікація монетарної, фіскальної і соціальної політик країн-учасниць.
Економічний термін (категорія) — абстрактне наукове поняття, яке в узагальненому вигляді виражає найбільш суттєві (типові) властивості економічних явищ і процесів.
Економічний тренд — лінія на графіку, що відображає головну тенденцію економічного розвитку.
Економічно активне населення — частина працездатного населення, яка активно пропонує свою працю для виробництва товарів і послуг.
Експортна квота — показник, що відображає частку експорту у національному продукті (ВВП); характеризує ступінь відкритості національної економіки.
Експортні субсидії — компенсації експортерам товарів і послуг, які дають їм змогу продавати товари за кордоном за більш низькою ціною, ніж у себе в країні.
Екстерналїї (зовнішні ефекти ринку) — вигоди або витрати від ринкових угод, які не відображаються у цінах (не оплачуються) і позначаються на добробуті третіх (сторонніх) осіб.
- негативні екстерналїї — витрати (збитки), які несуть треті особи від чиїхось ринкових угод.
- позитивні екстерналїї — вигоди (безплатні задоволення), отримувані від чиїхось ринкових угод.
Еластичність — ступінь (міра) реакції однієї економічної змінної на одиничну зміну іншої, виражена як відношення процентних змін.
- еластичність пропозиції за ціною — коефіцієнт, який показує, наскільки зміниться обсяг пропозиції у разі зміни ціни товару на один процент.
- еластичність попиту за ціною — коефіцієнт, який показує, наскільки зміниться обсяг попиту, якщо ціна товару зміниться на один процент.
- еластичність попиту за доходом — коефіцієнт, який показує, наскільки зміниться обсяг попиту, якщо дохід споживачів цього товару зміниться на один процент.
- перехресна еластичність попиту — коефіцієнт, що показує реакцію попиту на товар у відповідь на кожен процент зміни ціни на інший товар. Взаємозамінювані товари (товари-субститути) мають від'ємні перехресні еластичності, а взаємодоповнюючі (товари-комплементи) — позитивні.
Ефект доходу на ринку товарів — поява у разі зниження ціни товару можливості придбати більшу кількість цього товару.
Ефект доходу на ринку праці — ослаблення мотивації до отримання додаткового заробітку в міру зростання реального доходу працівника, його готовність віддати перевагу вільному часу (дозвіллю).
Ефект заміни на ринку товарів — поява у разі зниження ціни товару можливості заміни дорогих покупок більш дешевими в межах певної товарної групи.
Ефект заміщення на ринку праці — посилення мотивації до збільшення пропозиції праці в міру збільшення заробітку, готовність пожертвувати власним дозвіллям заради отримання додаткового доходу.
Ефект масштабу (вигода від розмірів підприємства) — економічна вигода, отримувана від зниження середніх витрат виробництва по мірі збільшення обсягів випуску продукції.
Ефект мультиплікатора — властивість економічної системи, яка полягає у тому, що внаслідок початкової зміни одного із факторів (наприклад, інвестицій, податків, бюджетних видатків) обсяг національного продукту (доходу) кумулятивно змінюється у декілька разів. Аналіз мультиплікативних ефектів у макроекономіці започаткував Дж.М. Кейнс.
Ефективна зайнятість — такий розподіл трудових ресурсів, який забезпечує максимальну зайнятість працездатного населення і водночас максимальний обсяг національного виробництва.
Ефективна економічна політика — система дієвих заходів держави у сфері економіки, що відображає інтереси усього суспільства та спрямована на забезпечення зростання і конкурентоспроможності національної економіки, піднесення загального добробуту.
Ефективність (продуктивність) — якісна (відносна) характеристика економічної діяльності, за якою оцінюється, наскільки повно і продуктивно використовуються усі наявні виробничі ресурси; розраховується шляхом співставлення результатів і витрат.
Ефективність у виробництві — стан економіки (на мікро- та макрорівні), коли за існуючого рівня знань та заданого обсягу виробничих ресурсів неможливо збільшити виробництво будь-якого товару, не скоротивши при цьому виробництво іншого товару; вказує на існування межі виробничих можливостей.
Ефективність у розподілі — стан національної економіки, за якого неможливо шляхом перерозподілу наявних благ підвищити добробут хоча б однієї людини, не погіршивши при цьому добробуту іншої людини.