Тарифна система — це сукупність нормативів, з допомогою яких диференціюється оплата праці різних категорій працівників в залежності від: складності виконуваної роботи, умов праці, інтенсивності та характеру праці, природно-кліматичних умов.
Тарифні (митні) бар'єри — податки, що стягуються митницями з товарів (майна, цінностей) при перетині ними державних кордонів.
Тезаврація — вилучення економічними суб'єктами металевих грошей з обігу.
Темп інфляції — процентна зміна індексу цін відносно попереднього (базисного) періоду.
Теорія абсолютних переваг — одна з найперших теорій міжнародної торгівлі, висунута А. Смітом, згідно з якою на світовий ринок виходять лише ті країни, яким спроможні виробляти певний товар з витратами, меншими ніж в інших країнах. їхні абсолютні переваги на ринку визначаються величиною прямих (явних) витрат виробництва, тобто задаються природними умовами та/або досягнутою технологією виробництва.
Теорія відносних (порівняльних) переваг — одна з класичних теорій міжнародної торгівлі, висунута Д. Рікардо, згідно з якою участь у міжнародній торгівлі є вигідною практично для усіх країн світу, але за умови правильного вибору напряму спеціалізації національного виробництва та досягнення на цій основі відносних переваг у витратах виробництва.
Теорія економіки пропозиції — сучасна неоліберальна теорія, яка, на відміну від кейнсі-анської теорії, котра переймається, головним чином, проблемою стимулювання сукупного попиту, акцентує увагу на заохоченні сукупної пропозиції, підвищенні ефективності виробництва шляхом зниження виробничих витрат, скорочення податків з бізнесу, стимулювання інновацій, скорочення соціальних видатків тощо.
Теорія раціональних очікувань — сучасна неоліберальна теорія, яка стверджує, що заходи держави щодо стабілізації економіки стають неефективними через те, що раціональні суб'єкти (виробники і споживачі) тепер ефективно осмислюють усю інформацію для прогнозування майбутніх змін ринкової кон'юнктури і на основі цих очікувань приймають оптимальні для себе рішення, випереджаючи наміри уряду.
Теорія співвідношення факторів виробництва — одна із теорій міжнародної торгівлі, що пояснює одну із причин розвитку торгівлі нерівномірним забезпеченням країн факторами виробництва, унаслідок якого виникають відмінності у відносних цінах на ресурси, а отже, і вигоди від обміну надлишкових факторів виробництва на дефіцитні. Автори теорії Е. Гекшер і Б. Олін.
Теорія суспільного вибору — економічний аналіз процесів прийняття політичних рішень. Технологія — конкретний набір факторів виробництва, що застосовується в економічній діяльності у даний час.
Технопарк (технологічний парк) — мережа підприємницьких структур, створена на базі потужного наукового центру, яка своєю діяльністю забезпечує, з одного боку, інтеграцію реальних знань і високих технологій, а з другого, — комерціалізацію науково-технологічних розробок.
Тимчасова зайнятість — робота з визначеним у трудовому договорі (контракті) терміном її закінчення.
Тіньова економіка — економічна діяльність, суб'єкти якої уникають офіційного обліку і сплати податків.
Товар — економічне благо, що слугує об'єктом купівлі-продажу.
- неповноцінний (низькоякісний) товар — товар, попит на який за інших рівних умов скорочується тоді, коли доходи споживачів зростають.
- нормальний товар — товар, попит на який за інших рівних умов зростає зі збільшенням доходів споживачів.
- суспільні (публічні) товари — товари, безоплатне споживання яких зумовлене або фізичними обставинами, або надмірним и витратами на організацію їх платного використання.
- товари Гіффена — товари першої необхідності, попит на які зростає навіть за умови їх подорожчання.
- товар-комплемент (взаємодоповнюючий товар) — товар, попит на який зростає через те, що зростає попит на інший товар, або навпаки.
- товар-субститут (товар-замінник) — товар, попит на який зменшується у разі, якщо близький до нього товар стає дешевшим, або навпаки.
Товарне виробництво — суспільна форма організації виробництва, за якої продукція виготовляється не власного споживання виробниками, а для продажу.
Товариство (партнерство) — організаційно-правова форма підприємства (фірми), що утворюється шляхом добровільного об'єднання кількох учасників (підприємців) та їх внесків (паїв, часток).
- товариство повне — товариство, у якому об'єднують капітали двоє або більше осіб для спільної підприємницької діяльності, котрі несуть солідарну відповідальність за зобов'язаннями фірми усім своїм майном. Ця форма підприємства (фірми) зустрічається тепер рідко.
- товариство з додатковою відповідальністю — товариство, що об'єднує капітали і підприємців, котрі відповідають за борги фірми своїми внесками до статутного фонду, а в разі недостатності цих сум — додатково належним їм майном в одноковому для всіх партнерів кратному розмірі до особистого внеску.
- товариство на вірі (командитне товариство) — товариство, у якому об'єднують капітали як дійсні, або повні, партнери (товариші), що несуть солідарну відповідальність за борги фірми усім своїм майном, так і вкладники, або пасивні партнери, що несуть відповідальність тільки в межах своїх внесків і не беруть участі в управлінні бізнесом.
- товариство з обмеженою відповідальністю — товариство з чітко визначеними частками у статутному капіталі кожного з учасників, що несуть відповідальність по зобов'язаннях товариства лише у межах своїх внесків. Це — найпоширеніша нині форма організації дрібних і середніх підприємств.
Торгова марка — один з елементів позначення товару, об'єкт комерційної власності. Торговельний баланс (баланс зовнішньої торгівлі) — баланс, що відображає співвідношення сукупного експорту та сукупного імпорту.
- активний торговельний баланс — баланс, у якому експорт переважає імпорт (позитивне сальдо).
- пасивний торговельний баланс — баланс, у якому імпорт переважає над експортом (від'ємне сальдо).
Традиційна (натуральна) економіка — економічна система, в якій традиції та звичаї визначають господарські рішення.
Трансакційні витрати — витрати, які несуть суб'єкти господарювання в процесі укладання і виконання ринкових договорів (контрактів).
Трансакція — передача прав власності.
Транснаціональна корпорація (ТНК) — компанія, що займається підприємницькою діяльністю на території двох чи більше країн.
Трансфертні платежі — безоплатні операції у вигляді разової чи систематичної допомоги. Здійснюються як державою (у вигляді пенсій, стипендій, субсидій тощо), так і приватними особами.
Траст — система довірчого управління власністю.
Трест — одна з форм монополії, за якої всі об'єднані підприємства втрачають свою комерційну й виробничу самостійність, підпорядковуючись єдиному управлінню.