Валовий внутрішній продукт (ВВП) — ринкова вартість усіх кінцевих товарів і послуг, вироблених в країні за певний період.
- номінальний ВВП — обсяг національного виробництва, обчислений у поточних цінах.
- реальний ВВП — обсяг національного виробництва, перерахований у незмінних (базисних) цінах.
Валюта — 1) грошова одиниця будь-якої країни; 2) грошові одиниці іноземних країн.
- колективна валюта — міжнародна грошова одиниця, яка існує сьогодні у двох видах: 1) штучна, суто розрахункова одиниця (СПЗ — спеціальні права запозичення у МВФ); 2) спільна грошова одиниця країн-учасниць регіонального інтеграційного об'єднання (євро в ЄС).
- конвертована валюта — валюта, здатна обмінюватися на інші валюти. Буває вільно конвертованою, частково конвертованою і неконвертованою.
- стійка (тверда) валюта — валюта, стійка відносно власного номіналу та інших валют.
Валютне регулювання — підтримка валютного курсу державою на певному рівні, зазвичай у межах певного валютного коридору. Держава впливає на валютний курс двома способами: 1) змінюючи ставку позичкового процента; 2) шляхом валютних інтервенцій (купівлі або продажу) іноземної валюти і золота на валютному ринку.
Валютний кошик — фіксований набір валют, що використовується для вимірювання середньозваженого курсу окремих валют.
Валютний курс — ціна грошової одиниці однієї країни, виражена в грошах іншої країни.
- плаваючий валютний курс — курс валюти, що визначається ринком.
- фіксований валютний курс — курс валюти, що встановлюється державою.
Валютні інтервенції — втручання держави у валютний ринок з метою змінити обмінний курс національної валюти; здійснюється шляхом купівлі-продажу іноземної валюти.
Валютні резерви — платіжні засоби у розпорядженні Центрального банку (у вигляді вільно конвертованих валют, золота, боргових вимог МВФ), які використовуються для покриття дефіциту платіжного балансу країни.
Вартість грошей — 1) номінальна вартість — числове позначення (номінал) на грошовій купюрі; 2) реальна вартість — кількість товарів та послуг, які можна обміняти на одиницю грошей; купівельна спроможність одиниці грошей.
"Ведмеді" — посередники на фондовій біржі, які грають на пониження курсу цінних паперів — укладають строкові (ф'ючерсні) угоди на поставку цінних паперів за фіксованою ціною, сподіваючись, що їх ринкова (реальна) ціна на момент виконання угоди виявиться нижчою.
Вексель — боргове зобов'язання покупця сплатити у визначений термін певну суму боргу. Види векселів: простий (звичайний) — виписує боржник; переказний (тратта) — виписує кредитор; фінансовий вексель — виписується задля продажу товару за готівку.
Велика депресія — період найглибшої циклічної кризи за всю історію світової економіки (1929-1933 рр.).
Величина (обсяг) попиту — кількість товару чи послуги, яку покупці ладні купити за певної ціни.
Величина (обсяг) пропозиції — кількість товару чи послуги, яку продавці готові запропонувати за певної ціни.
Венчурний бізнес — надризиковий вид підприємницької діяльності, пов'язаної з розробкою наукових ідей та їх втіленням у нові технології, нові продукти, які згодом перейдуть у масове виробництво.
Взаємодоповнюючі товари (товари-комплементи) — два товари, для яких підвищення ціни одного з них приводить до зниження попиту на інший.
Взаємозамінюючі товари (товари-субститути) — два товари, для яких підвищення ціни одного з них призводить до збільшення попиту на інший.
Виробництво — процес впливу людини на речовини й сили природи з метою надання їм властивостей і форм, необхідних для задоволення певних потреб.
Виробнича функція — математична функція, що описує технологічну залежність обсягу виробництва від затрат виробничих ресурсів (факторів виробництва).
Виробничі (економічні) відносини — відносини між людьми, що виникають у процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ.
Виробничі можливості — максимальний обсяг благ, який можна отримати за певний період за умови повного й ефективного використання наявних ресурсів і технологій.
Виробничі ресурси — сукупність природних, людських і створених людиною благ, які можуть бути використані у виробництві життєвих благ.
Витрати виробництва — вартість використаних факторів виробництва.
- витрати бухгалтерські (зовнішні, явні) — грошові витрати на виробництво і реалізацію продукції.
- витрати внутрішні (неявні) — неоплачувані витрати підприємця, або витрати у вигляді витрат на власні і самостійно використовувані ресурси.
- витрати економічні (повні) — сукупність зовнішніх (оплачених) і внутрішніх (неоплачених) витрат; альтернативна вартість кожного з використаних ресурсів, що дорівнює його вартості (цінності) за найліпшого із усіх можливих варіантів застосування.
- витрати змінні — витрати, величина яких безпосередньо залежить від обсягів виробництва і реалізації продукції (заробітна плата виробничого персоналу, вартість сировини, матеріалів, палива тощо).
- витрати постійні — витрати, величина яких не залежить безпосередньо від обсягів виробництва (адміністративні витрати, амортизація, витрати на оренду і охорону, проценти за позику тощо).
- витрати валові — сукупність постійних і змінних витрат.
- витрати середні — сукупні витрати в розрахунку на одиницю продукції.
- витрати граничні — додаткові витрати на виготовлення кожної додаткової одиниці продукції.
- витрати короткочасні — витрати підприємства за умов, коли хоча б один з використовуваних ресурсів залишається незмінним (наприклад, виробничі приміщення, технологія).
- витрати довгочасні — витрати підприємства за умов, коли змінними стають усі фактори виробництва.
- витрати трансакційні — витрати по обслуговуванню ринкових угод; пов'язані з пошуком ринкових контрагентів, укладанням угод, моніторингом і контролем їх виконання тощо.
Відкрита економіка — економіка, що вільно взаємодіє з економіками інших країн. Проявом такої економіки є вільне переміщення товарів, капіталу і праці в країну та за її межі.
"Відмивання" грошей — легалізація грошей, отриманих протизаконними способами.
Відтворення (економічне) — безперервність, або постійна повторюваність, процесу виробництва товарів і послуг, яка в суспільному масштабі має вигляд господарського кругообігу.
Вільна економічна зона (ВЕЗ) — визначений державою район або територія, де завдяки пільговому податковому, митному та законодавчому режимам для інвесторів створюються особливо сприятливі умови для підприємницької і зовнішньоекономічної діяльності.
Вільний (чистий) ринок — економічна система, яка працює за принципами вільної конкуренції та невтручання держави в економіку.
Влада над ринком — здатність економічного суб'єкта (як правило, фірми і групи компаній) істотно впливати на ринкові ціни.
Власність — об'єктивні, історично сформовані відносини між людьми з приводу привласнення ними ресурсів і результатів виробництва.
"Втеча мізків" — особливий різновид міжнародної трудової міграції, що характеризується як втрата для країни-еміграції людського капіталу.